Самотність... Вона мене добиває.
ніби я вже і не сама.
Ніби все має бути добре, але ось ноді така туга нападає, як то зараз, що вовком вити хочеться...
Тупо... боляче... Хочу спокою... Задоволення.. Може ще чогось.....
не знаю... дивно...

ЗАДОВБАЛО ВСЕ!
чому не можна іноді поставити життя на паузу і прокрутити його трішечки назад.
Або просто призупитнити... Подумати і продовжити....

Шкода, шкода, шкода....