Який настрій - такий день.
Був настрій скандальний - не поскандалити не вдалось.
майже посварилась з дуже дорогою людиною.
Це була швидше не сварка... А непорозуміння, чи як....
Те. що було моїм поглядом - сприйнялося нею, як образа, хоча нічого поганого їй я сказати не хотіла.

Ось і знову стало для мене проблемою сприяняття речей не такими, як це заведенно.

Ну наприклад егоїзм для мене це зовсім не те, яе це сприямаються інші. Для мене це майже позитивна риса. Це сильна риса. Яку мають одиниці. Самолюбство - це вже негативно, а егоїзм....
Егоїзм для мене, це розуміння своєї мети і подолання її бкдь - якою ціною.
Це знання ціни собі. Розуміння, що впершу чергу потрібно думати про свої інтереси, адже ніхто інший за тебе про них не подумає.

Будучи егоїстом, не обов'язково не знати такого почуття як: "співчуття", навіть навпаки... Якщо ити перестаєш співчувати ти стаєш - самолюбцем та ще й машиною.
егоїст - це не повне відсторонення від світу, а просто перший план "я"... Всі інші теж важливі, як складова твого світу.

Хіба це погано?