Знову чую голос ночі
і тиша зазирає в очі:
Ти спи спокійно, засинай,
Де він, з ким він не гадай...
Він не поряд, він не твій
він від тебе вільний звір.
ТИ не думай, не бажай,
Бажання інше загадай.
І разов ви не будете, не мрій,
Не показуй вологих від сліз вій -
Ти сама у цьому світі,
Розірвались буття ниті
Ти одна.
ти Сама.
І скинь кохання ти кайдани,
Хай загояться всі рани
І більше не страждай,
Повільно забувай...
Ти ж знаєш - життя - це біль
Не потерпай віх світу свавіль
Ти окремо, ти не Та...
Ти не є просто Вона.
Забудь про те, що неможливе,
воно як птаха в небі вільне,
Тобі його ніколи не впіймати
Лиш дивитися крізь грати,
Що сама поставила собі...
Потрібно ЦЕ тобі..?
Колись казала, що свобода -
Найбільша твОя нагорода...
А зараз...? У душі лише війна,
І лишалась на землі одна...
Всі, що поряд були - полетіли,
тебе покинули, лишили
А на початку ти вела...
І з них найперша ти була...
І Істини життя ти майже знала,
А потім все це заховала!
куди, навіщо, ради кого?
Чи може все це випадково?
Хоч собі ти не ьреши...
на папері правду напиши -
Спали. Як не сподабається,
хоча від правди ніщо не сховається
Ти знай - пізнання прийде,
тебе докупи ще збере
Та ось чи буде ще не пізно?
Чи бууде це тобі потрібно?
чи буде час ще щось змінити,
чи зможеш ти це все зробити...