Таке відчуття, що доля випробовує мене.
Випробовує на міцність мої нерви.
Моє здоров"я.
Сьогьдні, заледве, я вийшла з будинку, я побачила його з Якоюсь дівчиною.
Я розумію, що він має повне право бути з нею. Але це не зменшує мого юолю
_____________________________________________________________________________
Єдине, що мене прив"язує до людини - це сльози. Мої сльози.
І я дозволила собі заплакати.
Я зробила найбільшу помилку.
Я дала заплакати собі.
Заплакати реально. Не награно. Не спеціально.
І я здалась.
тепер він, якби хотів, міг би зрбити зі мною, що хотів...

Моя свобода.
К бісу її.
Її вже просто не існує.
Можливо, вона реінкарнується, з"явиться по новому.З часом.... Він лікує рани....
Але на жаль не виліковує до кінця...
шкода, що мені сьогодні не вдалося напитися. Я б принаймі не заплакала. І ще була б надія.
Як я ненавиджу це слово...надія.