Сьогодні, коли я їхала, побачила метелики. Це навіяло мені песимістичні думки. Раптом подумалося, а що буде якщо він залетить у вікно і не зможе вилетіти.
Мені шкода метелика... Але хто пожаліє мене?!
Метелик рветься до свободи, але йому заважає вікно. Так і мені, я також хочу бути вільною, але мені заважає більшість людей з мого оточення...
Метелик - частинка неба.
Я - грудка земілі...
Його стихія - повітря.
Моя - земля...
Інстинкт і природа несуть його вгору! А я... Я також хочу...Літати!!! Але це - мрії. НА жаль, недосяжні мрії...Проте, я шукаю сили боротися за їхнє здійснення до останього подиху!
Свободу метелику!
Свободу мені...