Ще трішки - й край.

Просто ти зачекай.

Не страшно вниз летіти...

Треба просто так захотіти.

не смійся.Не плач. Скоріше звикай.

Живи, сподівайся і не зникай.

Ще помах руки, неначе крила.

І мрії з думками неначе війна.

ще три хвилини, миттєвості три...

ти посміхнись. І можеш іти.

Ні. Зачекай. Хоча...Ні ти Йди...

І не забудь рік зберегти.

Рік не забудь моє ти ім'я,

Така ось ціна мого життя.

Ти не чекай. Спокійно живи.

Але той спогад ти збережи.

Смійся як інші, ходи, говори,

Але збережи, я молю, збережи.

Моя ти надія. Промінь ти світла....

І як душа та свіча мені рідна...

Дивлю на вогонь...Думку гадаю...

Шлях свій повільно я обираю.

Крок я за кроком повільно роблю,

Я миті - хвилини помітно гублю.

Згадаю про тебе. Тихо всміхнусь.

У спогадах дивних на мить загублюсь.

І знову на свіч дивлюсь крізь повіки...

І скоро я знову засну на довгії віки.

Надобраніч, Сонце... байдуже, що тебе не існує