Рома дякую за твої коментарії... за ПРАВДИВІСТЬ.ЧЕСНІСТЬ.БЕЗКОРИСЛИВІСТЬ...
Прочитаавши твої коментарі всередині незнаю що діється (хао думок і почуттів) мене переплітає гнів, смуток,збентеженість, різні ідеї і пропозиції. Хочеться зірватися з місця і бігти, кричати і незупинятися поки недобіжу до кінця світу... Тебе інтересують вірші, я їх незпроста посилав їх тобі, можливо як би я мав достатню навиків Я тоже написав такі вірші.Але в них тещо я тобі сказав і я тоже прикладав частинку себе вибираючі вірші відповідно до мого душевного стану.
Можли як би я був дівчиною я заплакав, алея сильний і холоднокровний... я незаю відповідів на багато питань як і ти!? я помітив в тобі те чого непомічав ніхто раніше на певне до мене...
Ти в праві робити свій вибір... якщо в нас пічого неполучиється (хоч я прикладаю всіх зусилт. але на них отримаю супротив - ось це слово яке характеризує твоє ставлення до моїх дій). Якщо серцю не прикажеш - то хоч будем друзями. ти непротів мати доброго друга? моя "ОФЕЛІЯ" - я надіюсь знаєш, що це означає.(якщо ні то запитаєш мене я тобі розкажу одну історію)Офелія - це плотонічне втілення КОХАННЯ. тобто я тебе кохаю але це почуття держу в собі і цюго більше тобі я його не викажу і ні кому іншому і лишуся з своїми почуттями один на один.І небуду торбувати тебе ... Взагалі стану непримітним і сірим, щоб зайвий раз незустрітися поглядами з тобою.
Оце біль у грудях, можна порівняти хібащо коли твоє тіло розтягують, нівечать і калічуть...
Жах один...
p.s. нема нічого гіршого, коли твоє серце розбите, а єдині ліки - це час який загоює рани але лишає глибокі шрами від порізів.....