Останнім часом ,всі думки ,які якось потрапляють до моєї голови мають філософське підгрунтя.Все думаю,думаю...Як то воно смерть?Що таке те щастя?..Яка ціна людської душі?Кожен день ми витрачаємо себе на банальні буденні події, а "щось суттєве проходить повз нас"(ТНМК).Час-така штука,яка не має жалю, терпіння, милосердя...Він просто йде...Його завжди мало...Я, ти ,ми лиш намагаємося жити, але не живемо,просто робимо пародію на щастя.Досі не можу зрозуміти тих людей,чи то занадто розумних, чи занадто дурних.Живуть не зрозуміло як і по яким життєвим принципам,просто пливуть за течією,не маючи ні власного смаку, ні власної думки.Такі люди підтверджують ту тезу, що ЛЮДИНА - створіння, зроблене у кінці тижневої роботи, коли Бог вже стомився.
[700x700]