у мене опухло око. опухло-набрякло,не важливо як правильно. Вони дивляться на моє око,а я дивлюсь на них. Погляд людей завжди притягується до чогось виродливого в людині. Побачивши каліку,хтось обернеться,щоб ще раз на нього подивитись. Моє око схоже на око алкоголіка-бомжа. Навіть шкіра під ним,де, зазвичай, мішки від недосипання,набрякла.Що і дає схожість на алкоголіка. Але у мене тільки одне око набрякше. Чудовий вигляд на 8е березня. "Наші чудові дівчата і жінки", особливо чудові очі. Це я про себе. Вони дивляться на моє око,а я дивлюсь на них. Якщо людина не дивиться на тебе "в упор",ти можеш роздивитись її до найтоншої деталі. Коли показуєш комусь шось красиве на собі (макіяж,бров,сережки,будь-що), дивишся - я дивлюсь,я люблю дивитись на реакцію людини,на вираз її обличчя,по якому можна судити про враження від показаного. Зараз вони дивляться на моє око і кривлять обличчя. На їх обличчях написаний жах (все ж на таке дивитись огидно), співчуття,страх. І я думаю :"ЩО? Шо ви так кривитесь,невже все НАСТІЛЬКИ погано??" Так,в дзеркалі я бачу,чо набряк стає більшим. Вірус. Якби на мене і ще на всіх,хто зараз знову захворіли на грип,підхопили віруси подивилась би та людина,що відповідальна в Києві за карантин,воно б (так,саме ВОНО) відчувало себе "не по собі",можливо тоді воно б второпало,що грип із групою вірусів все ще гуляють,і слід було б продовжити карантин. Воно б подиволось на моє око з огидою, відчуттям вини(чи це вже неможливо для наших політиків?..) і страхом. а я б посміялася в душі. Ха-ха-ха! люблю,коли людина відчуває вину за скоєне. Люди не мають втрачати цього відчуття. Інакше зникне відмінність між людьми і звірями. Їм ні до чого немає діла. ...як багатьом нашим політкам,депутатам...Тим,хто придумує нам правила життя.