Настроение сейчас - думаю про шо пишу


А ще я дочитала Оруелла "1984". Мені дуже сподобалась книжка! Разряд "цікаві". Справді,почавши,я не могла відірватись. Хоча,там був нудний момент,але він швидко пройшов) Кінцева частина дуже вразила. Висновок : фізичний біль-страх кожної людини(не тільки мій)). *І не кажіть про садомазо-вони отримують задоволення від легкого болю,а не від кату* Щоб позбавитись болю,людина ладна зрадити будь-кого,зізнатися в будь-чому,в усіх своїх страшних таємницях і гріхах,і більш того,сказати чи виконати будь-що,аби біль припинили. Також, задля припинення болю,людина готова підставити на цей кат і своїх близьких. Щоб найдорожча,найближча,кохана,рідна людина зайняла його місце,аби позбавитись від страшного кату,від болю,від страху,страху болі. Це..вражає... Кат може бути не тільки тупим нанесенням фізичної болі,а й застосування психологічного страху. Наприклад,боїться людина води,то помістити її повністю в в оду і тримати,не даючі повітря- для неї найстрашніше. Або тут герой найбільше боявся пацюків (я теж їх боюся-феее,ніколи не зрозумієш що в них на думці,бо в їх очі неможливо зазирнути) ,тож наближення до нього величезних пацюків і вивільнення їх з клітки було для нього найгіршим і найстрашнішим катом. Біль можна винести,не весь правда.. від занадто сильних фізичних ушкоджень і вмерти можна,або отримати больвий шок.. Але психологічні страхи- ось що найстрашніше.. що не можна пережити.. шок і смерть - ось що чекає,якщо не пережити страх.