Вливайся в дружный коллектив. В воскресенье открывается эро-конкурс. Призы - купальники за 500 баксов. Подробности - жми на картинку

http://meta.ua/в России 30% населения вообще не чистит зубы переименовуется в Партия Гандонов!

http://www.liveinternet.ru/users/2332253/post66583723/

Клевета - распространение заведомо ложных сведений, порочащих честь и достоинство другого лица


вот это уже оскорбление и хулиганство.. ст 173 КоАП от 3 до 7 необлогаемых минимумов или исправительные работы от 1 до 2 месяцев..

Хамство - переход в дискуссии на личности с негативным оттенком

. Хамство - это вмешательство в личную жизнь человека, оскорбление и унижение его достоинства
2. Это намеренное нанесение ущерба его деловой и профессиональной репутации - кто Вам давал право решать, что из себя представляет человек, а что нет? Занимайтесь собой и своими делами, не нужно портить жизнь другим
Это показывает только то, что сами Вы ни на что больше не способны, как выливать грязь на других людей, что права человека и уважение - это ничто, что нам легче портить жизнь людям, чем заниматься своей

На теми моралі Автор: wk
Хамство

Людину виховує кожна хвилина її життя. Тобто характер особистості формується не тільки на основі здобутих знань чи професійних навичок, а й щоденного буденного досвіду. Проводячи більшу частину дня серед великої кількості різних людей, до кінця дня стаєш чомусь роздратованим і агресивним. А причиною тому є те, що майже на кожному кроці тобі доводиться зіштовхуватись з проявами хамства у найрізноманітніших його постатях: відвертих образах, дошкульних зауваженнях, грубіянстві, неповазі, зневазі, лицемірстві, обмані…Таких явищ у нас вистачає скрізь: і в магазинах, і у маршрутках, і у поїздах, і у чиновницьких кабінетах, навіть у лікарнях.

Можливо, на перший погляд проблема не потребує великої уваги, але насправді прояви хамства – це не поодинокий випадок, вони поступово заповнюють собою увесь простір групового портрета нашої країни, стаючи характерною рисою нашої дружелюбної нації.
Пограбувати чи вбити людину можуть і в Нью-Йорку, але образити – просто так, з любові до мистецтва – таке може статися тільки у нас. Ще сто років тому проникливий Мережковський напророчив пришестя Хама у Росії. Кажучи Росія, маємо на увазі весь колишній СРСР. Адже досвід грубого і нахабного ставлення до свого ближнього є результатом совєтської культури поведінки та спілкування, яка не вважала хамство продавця, водія або готельного адміністратора порушенням людської гідності. Із проголошенням державної незалежності українські соборники сподівались на те, що совєти стануть європейцями. А що ми бачимо тепер: не ми змінили їх, а вони змінюють нас; не європейська культура просувається на схід, а совєтське хамство затоплює захід.
Дехто іронічно посміхнеться на моє обурення щодо виявів безкультурщини. Дехто вже змирився з таким станом речей, коли продавець модного бутіка чи салону, оцінивши вас за зовнішнім виглядом, відмовиться показувати вам продукцію, мовляв, «ви й так це не купите» (ніби вона вже перевірила ваш гаманець). Може, дехто вже не зважає на зухвалу відповідь водія переповненої маршрутки, коли ви нагадаєте йому, що він все ж таки везе людей, а не картоплю – «не подобається – їдьте у таксі». Але невже у вас ніколи не здригалось серце, коли старенькі дідусь чи бабуся, маючи право на пільговий проїзд, просяться, немов жебраки, у водія проїхати «по посвідченню»? І часто все залежить не від кількості вільних пільгових місць, а від рівня гуманності водія.
Особисто мене лякає така ситуація, коли люди не можуть знайти порозуміння навіть у таких елементарних ситуаціях. Так і напрошується висновок, що все ж таки більшість наших співвітчизників ще не доросли до рівня цивілізованих людей. Бо у цивілізованих країнах заведено вважати, що хам – це людина без освіти і виховання, тобто це риса злочинця або якогось дикуна. Хамство карається тим суворіше, чим вищим є статус того, хто повівся неадекватно. Наприклад, вульгарного продавця просто звільнять з роботи, а некоректна поведінка чи висловлювання певного кумира (футболіста, актора, співака, депутата) карається значно суворіше, тому що його поведінка може вплинути на його шанувальників. Для порівняння, пригадаймо собі, як коректно і чемно поводяться наші кумири і зірки стосовно «простих смертних» та встановлених ними моральних законів. Наприклад, чи має реальну можливість (і сміливість) український даїшник заарештувати якогось високого чиновника чи відому зірку за правопорушення на дорозі?
У підручниках з психології хамство розглядається як симптом хворої людини, тому до таких осіб психологи радять нам ставитись зі співчуттям. Така людина – глибоко нещасна. Десь глибоко в душі хам відчуває невдоволення життям, свою безпритульність, свою тривогу, самотність. У нього в житті щось не так: може його зраджує кохана, може у нього негаразди на роботі або зі здоров’ям…Тож пожалійте хама, посміхніться йому, зробіть вигляд, що ви цілком погоджуєтесь з ним, переведіть інцидент у площину жартів: жарт паралізує хама. Наприклад, якщо вас обмиють брудом, ви життєрадісно посміхніться і чемно попросіть вибачення за непорозуміння. Можна ще і квіточку подарувати!
Мар’яна Риндич,
студентка 3-го курсу факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка

http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=1006

хамстве и хамах


версия для распечатки текущего документа


Опрос населения в 100 населенных пунктах 44 областей, краев и республик России. Интервью по месту жительства 8-9 октября 2005 г.. 1500 респондентов. Дополнительный опрос населения Москвы - 600 респондентов. Статистическая погрешность не превышает 3,6%.

Что в первую очередь приходит нам в голову, когда мы слышим слово "хамство"? Участники опроса, объясняя свое понимание этого слова, чаще всего говорят о грубости, сквернословии и оскорблениях, унижающих достоинство человека (42%), о наглом, вызывающем поведении, как правило, связанном с агрессивностью и злостью (13%). Хамство ассоциируется с недостатком культуры и воспитания, распущенностью, "недоразвитостью совести" и "низким интеллектом" (16%). Довольно часто хамство трактуется также как нарушение социальных и культурных норм взаимоотношений между людьми (эта тема так или иначе присутствовала в высказываниях 22% опрошенных). По выражению одного из участников дискуссии, "когда человек хамит, он тем самым защищает себя от общества".

Подавляющему большинству россиян (73%) приходилось сталкиваться с хамством в последнее время (причем 45% – часто, и только 28% – редко). Лишь 23% опрошенных ответили, что такого с ними не случалось. Отношение к такому стилю поведения у наших сограждан неоднозначное. При том, что в принципе хамство безусловно осуждается, 35% респондентов полагают, что в некоторых случаях оно бывает оправдано, тогда как 55% уверены, что хамить недопустимо ни при каких обстоятельствах. Одновременно с этим, на вопрос, приходилось ли им самим хамить, 48% участников опроса ответили утвердительно и 42% – отрицательно. Чаще других признавались в "некультурном" поведении жители Москвы и крупных городов (64% и 55%), респонденты с доходами более 3000 рублей на человека (61%) и молодежь (63%). А вот люди в возрасте от 55 лет, с неполным средним образованием, с доходами от 1500 до 3000 рублей чаще других утверждали, что лично они никому не хамили (61%, 57%, 48% соответственно).

Данные опроса показывают, что те, кто, по их утверждению, никогда не "опускался до хамства", как правило, не видят оправданий такому поведению (69% против 22% находящих таковые), тогда как ответы респондентов, которые, по их признанию, хамили другим людям, оказываются двойственными. Примерно половина из них полагают, что хамство категорически недопустимо (46%), и половина (48%) находят обстоятельства, при которых оно может быть оправданным.

С точки зрения большинства россиян (60%), отвечать хамством на хамство недопустимо. Гораздо более правильными (судя по ответам на открытый вопрос) представляются те или иные стратегии игнорирования хамства: промолчать, не вступать в пререкания, уйти (38%) или же проявить сдержанность, дружелюбие, уступить и даже успокоить и простить хамящего (13%). О необходимости "активного" ответа говорили в целом примерно пятая часть опрошенных (22%), хотя "рецепты" предлагались самые разные: "надо отвечать тем же, чтобы выжить в настоящее время"; "молчать не надо"; "дать отпор, чтобы было неповадно"; "взять биту или пистолет"; "в рожу дать, и все"; "обратиться в милицию".

Подавляющее большинство россиян (67%) уверены, что в наши дни, по сравнению с советской эпохой, хамства стало больше. Большинство опрошенных полагают, что склонность к хамскому поведению не зависит от уровня образования (63%), достатка (51%) или возраста человека (49%). Те же, кто с этим не согласен, считают, что хамят по преимуществу люди молодые – 38% (среднего возраста – 4%, пожилые – 3%), обеспеченные – 28% (среднего достатка – 3%, бедные – 7%), необразованные – 18% (с высшим образованием – 5%, со средним – 2%). По всей видимости, есть здесь и еще один параметр, который люди признают значимым: на московской фокус-группе прозвучала мысль, что склонность "хамить, общаться как с быдлом" присуща людям, наделенным властью.

Иван Климов

В Донецкой области волк покусал трех доярок
http://meta.ua/