Заходжу я оце зранечку в щоденник, а Катьки нема. Тобто, її щоденника нема. Зовсім нема, тобто. ВИДАЛЕНИЙ.



Нє, нах мені її щоденник, якщо я і так її ледь не кожен день бачу. Але це - симптом, один з.

Хвилююсь я , одним словом.

Дзвонила, казала, шо всьо добре.

Добре?