Мій щур, виявляється, таки любить готувати. Тобто, підставляти морду, коли я тісто розтачую і лапи, коли салат ріжу. А ще виявилося, що він зовсім не зазіхає на масло та інші смачні і небезпечні для щурів продукти, а віддає перевагу сухій шкоринці сірого хліба, тісту, стиряному у мене (взагалі, всьому, стиряному)і, звісно, моїм нігтям. Він ще не навчився переключати канали ,як попередній, але за холодильник вже поглядає ,скоро буду і цього витягувати.
Гризе ВСЕ, не зважаючи на свій юний вік. І ще: він підріс і потовстів

Я його люблю

З.І. Ту падлюку, яка недавно втекла, я, все ж ,активно намагаюся підгодовувати, і, хоча з того часу я його жодного разу так і не бачила, мої гостинці зникають, а, отже, він не голодує. Приємно себе хоч цим тішити.
[700x525]