Я зовсім не вмію спати одна. Мені сумно і самотньо,я довго не можу заснути, в мене мерзнуть ноги, і нема кому їх загріти, нема кому вибудувати тил за моїми плечима. А без тилу я спати не можу ,і з холодними ногами теж.

Сьогодні я прокинулась в найміцніших і найніжніших обіймах з усіх, що я пам’ятаю. Прокинувшись отак вранці, якось починаєш жити хотіти.

Жити... Я ж боялася жити досі