Були з Катькою на річці. Змокли. Позагорали. Взяли гітару, розчехлили, підстроїли ,але так нічо і не зіграли.
Говорили. Багато говорили, як ,в принципі ,завжди.
Пили лонгер. Така прикольна хімічна гидота.
Добре так було...

Вдома схиляла Дениска до сексу. Найцікавіше ,що тільки-но він почав схилятися ,задзвонила його мама ,бо в неї пропала вода. Я, ще не знаючи, в чому справа ,перепитала, чи їй, бува, знов не треба тісто збити, а то в неї якась дивовижна чуйка на наш секс. Але я думала, що коли ми будемо жити окремо, вона вже не буде заморочуватися подібними приколами.
Ну гаразд, вода - це серйозно, це не тісто на млинці.
Я не розізлилася зовсім. Дениско повівся по-чоловічому, виконав подружній обов’язок чесно і пояснив мені ,що я не на другому місці, як я може собі думала оскільки він зараз тут, зі мною, обіймає мене, а до мами все одно поїде, оскільки в силу того, що тата нема в місті, воду полагодити бідьше нема коиу, а вода потрібна. Кликав мене з собою. Я відмовилась. Якось хотілося поваятись в ліжку, повдихати запах недавно пережитого кохання.
З того всього опинилася тут.
Міняється мій чоловік. Чи то дорослішає, чи може вчиться на помилках, чи просто, як всі чоловіки, обирає пріорітети з тих, що поближче.
Не знаю, але таким він мені подобається більше