[157x232]
"Ще не були епохи для поетів,
Але були поети для епох!"
Ліна Костенко






Тарасова ніч

На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає;
Кругом хлопці та дівчата —
Як мак процвітає.
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками;
Як збиралась громадонька
В неділеньку вранці;
Як ховали козаченька
В зеленім байраці.
Грає кобзар, виспівує —
Аж лихо сміється...
«Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись — панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!


Тарасова ночь

Сидит кобзарь у дороги
На кобзе играет.
Парни, девушки гуляют,
Как мак расцветают.
А кобзарь играет,
Говорит (расскажет) словами –
Как Москва, Орда и Польша (ляхи)
Бились с казаками;
Как собрались вместе люди
Казака хоронили -
В воскресенье утром ранним
Стояли на могиле.
Тополя склонили ветви
Над зеленым оврагом -
Был в степи казак героем,
А стал в земле прахом…
Растет дубок молодой -
Сил набирает.
Прилетает соловей -
Солнышко встречает.
А кобзарь играет, напевает –
Горько ли смеется…
«Был Гетман на Украине,
да уж не вернется.
Было время господами
Ходили на воле,
Да и ушло оно с годами
За днепровской водою
Утекло годами.
Утекло годами,
Да и больше не будет
Но славы казачьей
Вовек народ не забудет!..»

[448x328]