Настроение сейчас - уроки напрягають)

Ненормативна лексика – спосіб вираження своїх думок?

Кожен день йдучи по вулиці ми чуємо вираження своїх емоцій від різних людей. Це може бути у вигляді викривлення миміки, чи різних жестів рук,а також за допомогою висказування своїх думок різним чином, а саме ненормативною лексикою, чи просто кажучи – матів. Що стимулює людей робити це, коли вони знають що це суперечить правилам єтикету, чи як кажуть нашу бабусі : « Руйную людську ауру» ? І що поганого в цьому? Мабуть ви не раз ставили собі це запитання. Але чи вдавалось вам отримати відповідь на нього?
Ненормативна лексика — лихослів'я, непристойна, нецензурна та безсоромна мова. У це визначення входять такі поняття, як блюзнірство, прокльони і лайка. Ненормативна лексика частіше вживається у розмовній мові, ніж у літературній. Така мова засуджується суспільством і знаходиться поза нормальним стилем спілкування. Ненормативна лексика є сегментом лайливої лексики різних мов, що включає неввічливі, непристойні, вульгарні та лайливі вирази. Використання ненормативної лексики має чіткі національні, культурні, та соціальні ознаки і суттєво відрізняється в різних культурах та соціальних групах. Кожне суспільство визначає окремо, що належить до ненормативної лексики, або лайки, і формулює своє відношення до неї. В багатьох країнах світу існують закони, які обмежують використання такої лексики у публічному житті, в ЗМІ, тощо(http://uk.wikipedia.org/).
В наш час «матюки» можна побачити й почути усюди. А саме написи на шільних партах, книжках, у сачасних українських піснях, від сучасних письменників, від наших батьків, від нас самих. Як ми пояснюємо це? Просто що нам нема слів щоб виразити нашу думку ,чи просто в нас нема більше що сказати окрім звичайних та постійно-вживованих матів. Мати стали способом вираження емоцій у таких груп як (Skin)Нate та ТОЛ, а також у таких письменників як Юрій Андрухович, Ірена карпа, Любко Дереш та багато інших. І це дало змогу їм вирізнитись серед інших, і отримати своє власне ім*я у сучасній літературі.. Ірена Карпа вважається найепотажнішою сучасною письменницею яка вільно матюкається, і її книжки друкує «Клуб сімейного дозвілля». І на цей час ніхто не уявляє її мову та її викладення думок у книжках без звичних для неї слів. Її намагались засуджувати, критикувати, але це підіймало її рейтинг все більше і більше. Як кажуть критики : « Якби її не було, її довелось би вигадати...». Звичайно її творчість і інших письменників та музикантів у цьому жанрі залишаються лише на любителів, не вся читацька аудиторія може зрозуміти та погодитись з таким методом виладення думок та почуттів.
Як дати нашим батькам зрозуміти і змиритись з тим що ми матюкаємось? Чи все ж таки варто обмежувати себе, і самому собі створювати «в*язницю для висловлювання»?Це питання так і залишиться не відкритим і не закінченим для кожного з нас.