Настроение сейчас - свіже

Дощ..Я сиджу біля вікна і дивлюся далеко за горизонт,де я бачу обриси будинків і дерев..І подумки я разом з дощем..Падаю на землю,розбиваючись кожною краплею об неї..Лечу і приземляюсь сірою краплею на асфальт,де люди вже перестали ходити,бо почалася злива..Я змиваю бруд з землі..І очищую її..І очищаюсь сама...Я біжу по дахах,по ринвах,по вікнах і бачу лиця людей,які дивляться у вікно з байдужим виразом лиця..Вони не розуміють всієї глибини і таїнства дощу..Це одне з наймістичніших і найдивовижніших природніх явищ..Дощ інколи супроводжує нас місяцями,інколи просто накрапає,ніби дражниться,а іноді показує весь свій характер і ламає дерева,зриває дахи..І люди закриваються сірими парасольками і не бачать всієї краси дощу,його подиху,мови,жестів..Він живий..Треба це тільки побачити..Відірватися від того футляру,який оберігає нас від нього і усміхнутися йому..І відчути його..І злитися з ним..В єдине..Дощ..