[500x464]
Настроение сейчас - розмірене

Я зараз під таким враженням..Ходила на фестиваль франкофонії на фільм румунського режисера "4 місяці,3 тижні і 2 дні"..Це настільки сильний емоційно фільм,що аж мурашки по шкірі..Не відпускає...Фільм про 80 рр в Румунії ( останні комуністичні роки) і двох студенток,одна з яких завагітніла і робить підпільний аборт..І ніяких тобі американських спецефектів,море крові ( хоча тутвона теж є ) чи всіляких стрілянин...Діалоги заставляють так переживати за головних героїнь,що хвилюєшся наче це твої родичі чи друзі..Раджу подивитися всім,хто любить європейське кіно та сильні відчуття..

А так в житті як я і передбачувала наступила апатія..Момент,коли напевно переоцінюється життя,цілі,вчинки..Десь день я блукала в 4 стінах і не бажала нікого бачити..Проте все в житті минає і можете подякувати,що я тут не написала депресивно-песимістично-суїцидальний пост,які я дуже люблю..Зарз в моєму житті все доволі гармонійно і в міру : кохання,друзів,болі,мистецтва і навчання..Я задоволена? напевно...