[482x699]
Настроение сейчас - неоднозначне

Буденщина одна в житті..це страшно..нічого цікавого,сподіваюсь завтра буде веселіше..В душі,як за вікном: сіро,похмуро,волого,холодно,невизначено...Останнім часом помічаю за собою страшенні зміни настрою..То ходжу весела,сміюся-а за секунду починаю плакати і на всіх кричати..Я називаю такий стан "ПМС душі"..І нічого мене не радує: ні мої улюблені кашки-малашки (морозиво,горіхи,шоколад,банани),ні книжки,нічого не радує..Блін..
Навесні душа має цвісти,обростати бруньками і пахнути,а в мене в душі одні голі гілки,які змовницьки не хочуть буяніти...Хочеться плакати...
Вчора дивилась Суїнні Тодда..Так хотіла його глянути і тут такий облом...
По-перше поганючий переклад..Мало того,що говорять в ніс,так ще й перекладають лише половину слів..Бо це мюзикл і все побудоване на піснях,а пісні якраз не перекладають...Добре,що я знаю англійську,то щось розуміла,але й то не все...Фак..багато слів тупо не вловлюю..І чого Україна не купила права на показ в кінотетарах?? Напевно б не переклала як слід...
По-друге,у Бартона чітко виражена криза жанру..Фільм одноманітний,місцями гротескний..Кучу крові,перерізаних горлянок і покалічених труп"яків...Нецікаво..Звісно витягує фільм акторський склад: тут і Депп,і Хелена Бонем-Картер і мій улюблений Алан Рікман(Снейп в Поттері),але не дотягнув фільм до рівня "хороше кіно",а залишився на сходинці "посереднього"..жаль...