Настроение сейчас - так себе

Сама не подумала нащо,
Пішла і забувши про літо,
Невернишся більше нізащо,
Поверниш назад усі квіти...
Літала, не думала, в безвісті,
Чекав повернення раю.
Сумними думками тверезості,
П`яніла від чорного чаю...
Ще так далеко до зими, до морозів,
Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози...
Ще так далеко до весни або до літа,
І може хтось, але не я...подарить квіти...
Жодної битви не виграла,
Кохання з війною зрівнявши,
А ти сама себе із дому вигнала
У душу нічого не взявши,
Такого чудового літа, давно вже в мене не було,
Цілий світ хотів тобі подарити,
А ти його просто не чула...
Ще так далеко до зими, до морозів,
Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози...
Ще так далеко до весни або до літа,
І може хтось, але не я...подарить квіти...