[593x700]
Знаєте, що таке по-справжньому страшна книжка? Ось, наприклад. У неї може бути трохи інша назва, та й регіон не має великого значення, але її. дуже. страшно. читати. Я за півроку так і не змогла. Відкрию, прочитаю одну-дві сторінки і все...


"Була пізня осінь 1932 року. Нагрянули активісти, як завжди - несподівано і заходились шукати на городі і в дворі - шукали закопане у ямах. Та які уже ями - зерна в будинку не було. Перетрусили навіть рядна на печі та полику, зазирали в усі пічурки, до мисника і навіть за божницю. Як на зло, ніде нічого. Тоді старанні сільські шукачі - під піч, і там уже знайшли горщик із насінням гороху, яке мати закопала, рятуючи хоч щось для весняного посіву. Виходячи, уповноважений ще раз окинув оком хату, чи нічого не забули. Його погляд упав на мого братика Степана, що злякано ховався за мамину спину, міцно стискаючи в жмені картоплину, взяту за обідом. Підійшов, вирвав її з дитячої руки і розчавив чоботом. А насіння гороху, яке було в горщику, висипали в калюжу."
Марія Тодорівна Самусенко, с.Андріївка.