Чомусь пишу тут тільки тоді коли дійсно немає що писати. Хоча чого ж. Такий важкий період зараз, так хочеться щоб він пошвидше пройшов і забувся.
Але потім він буде згадуватись із посмішкою на губах. Завжди так. Проте бувають і такі моменти в житті коли, навіть із часом легше зовсім не стає. Інколи навіть здається що це саме твоя провина, ти починаєш себе винити, і тоді довгі ночі ти лежиш і думаєш. Думаєш ні про що. Тому що це вже пройдено і ти нічого в свій час не зробив. І це твоя провина, тому що, зараз так по крайній мірі здається, вистачило би всього то навсього ще трошечки постаратись і все було би добре.... Ех..
А потім зранку ти просипаєш все на світі, ти злий, злий сам на себе, але все ж...
Не буду більше просипати.....