Настроение сейчас - немає ніякого настрою. Пусто в голові.

Чи бачив хтось як плачуть чоловіки. Не просто ниють чи страждають по якихось проблемах. Я маю на увазі саме безсилий скупий чоловічий плач. Я бачив. сьогодні вранці в мене із татом була розмова, важка розмова. Я якраз снідав.
Блять - це ужас. На скільки то важко все і складно. Як ми інколи самі того не підозрюючи заставляємо страждати інших.
В такі моменти хочеться бути самотнім, повністю одним на цілій планеті Земля. Нехай краще мучитись все життя одному чим заставляти страждати когось.
Я так не хочу цього робити, але це само по собі якось виходить.
буду намагатись більше ніколи нікому не створювати проблем. Бачити як хтось страждає - це важче чим страждати самому.
Отаке то воно. Процес становлення свого майбутнього навіть досить недалекого такий важкий.

Проте в цій всій історії є й інша сторона медалі. Я розумію що це все складно для батьків, проте ж я надіюсь ощасливити когось іншого. Я все хочу зробити для цього. І надіюсь що це все оціниться. Я не хочу щоб мені це памятали, щоб робили щось у відповідь, але я хочу щоб ВОНА була щаслива і цінила те що я роблю для того щоб бути поруч.
Ех, пишу -пишу, а як завжди получається якась фігня така що ужас просто.
ні вмію я цього робити, зате є можливість трохи облешити душу. а то так важко вже там. Вона в мене така забруднена всілякою фігнею, думками, проблемами.
Ех душа, душа це така справа яка буде мучитись постійно.