Інколи буває такий стан не визначений. коли ти не знаєш, що потрібно робити далі. Така собі точка штопору. І от в такі моменти починаєш думати, що робити далі. Ото фігня. Саме основне, що саме тоді не знаєш в яку сторону рухатись надалі. Я просто в шоці. Я на роздоріжжі. І кожна дорога мені не до вподоби. Оце так халепа. Єдине що я знаю, це те що чого я хочу добитись. А от яки шляхом до того дійти, фіг його знає.
В мене ціль досить таки приємна,і я так думаю приємно було би не тільки мені. але щоб добитись цього, то по дорозі доведеться причинити біль кільком людям в моєму житті. І я не знаю як зробити правильно. Все рівно рано чи пізно, я би причинив цю біль їм, але так не хочеться це робити. Проте ж життя йде. ми рухаємось вперед. І це закономірність. ТАк завжди було, є і буде...
Як же поступити.??...
Так вже хочу до своєї ЦІЛІ. І не хочу нікому завдавати прикрощів.
Ціль допоможи мені будь ласка. Ласочка.