Чорні зірки на білій землі,
Попадали вниз, і лежать там одні,
А сіра людина, далі іде,
Чекати, коли ж це ,місяць впаде.
Птахи у повітрі і над водою,
Немов би ті крапки над головою,
Як краплини кислотні дощу,
Нагадали що, долі нема вороттю.
Тихою ніччю відцвіте мова,
А згодом, і чистая твоя діброва,
Темною ніччю схопиш ти серце,
А там лишилося тільки відерце,
І надпис іржавим цвяхом,
“I need no friends, I have no home”