ти мріяла стати дорослою
тебе тренувала злість
розламане навпіл коромисло
дві діжки розлитих сліз
коротка спідничка перука
фарбовані губи та очі
ти зігрівала руки
на власних гарячих точках
у тебе вірили палко
за тебе рясно пітніли
а ти зірок не хапала
а ти хапала під ними
шукала когось сильнішого
за найсильнішого тата
на кладовищах картатих
скучали незаймані ніші
воліла когось ріднішого
за найріднішу матір
виймала порожній ятір
робила собі підніжки
то темно хоч око виколи
то світло та ока забракло
і ти закохалась у дракулу
з єдиним нефритовим іклом
між мінусів і полюсів
де поверхом вище сусід
щоночі до нужника гупав
гумберт гумберт гумберт

(c.) M.L.