Я мрію,щоб прийшло
Безмежне, чисте, щире,
Те почуття, яке
Всю б душу сполонило.

Воно живе сторіччя
Живе,живе віками
Те кришталево чисте,
Те місячне кохання.

Воно таке безмежне,
Коли заходить в душі,
Таке воно приємне,
Як світло в темній гущі.

Але ж буває в світі,
Що те приємне сяйво
Так все може спалити
І боляче зробити,

Що серце буде вити
І все в душі боліти,
Стогнати і ридати,
Але можу сказати:
“Воно безцінне, миле
І цього дійсно варте!”