Пока дайрики лежат, напишу тут.
Продолжаем в гомеопатических целях слушать вразброс альбомы Океана Эльзы.
Ай-ай, если раньше Наутилус был единственной группой, у которой мне парадоксально нравилось _всё_, то теперь ОЕ разделят с ним это почетное звание.

В общем, сегодня я запихнула в плеер их последний альбом "Мира" и поехала на работу. Наслаждалась всю дорогу. Очень жизнеутверждающий альбом, вопреки всему. А если песни и грустные, то эта грусть светлая.

Ну и конечно, безусловно, само собой, что после _этой_ песни я их буду обожать до конца дней своих. Ибо у меня глаза зеленые! И не... не волнует, вотъ.)

Зелені Очі
Твої зелені очі
Так дивляться на мене
Так дивляться на мене
Що цілий світ
Навколо ніжно зелений

Твої зелені очі
Так бавляться зі мною
Так бавляться як діти
Як же мені
Як же мені не любити

Приспів:
Гей, чому я, чому я
Зупинитися не зміг?
Як мене збивають з ніг
Знов і знов збивають з ніг

Твої зелені очі...

Твої зелені очі
Без слів і без обмежень
Ніяк не помічають очей моїх
Але і не відпускають

І ось вони так близько
Твої зелені очі
Так дивляться на мене
Що цілий світ
Навколо сильно зелений

Приспів

Твої зелені очі...