Мобильный LiveInternet Захід сонця | В0ФкА

Авторизация

Дневник В0ФкА Лента друзей - Дневник - Полная версия

Захід сонця 01-08-2007 00:48 к комментариям - к полной версии - понравилось!

В колонках играет - sarah_connor_-_from_sarah_with_love[1].mp3
Настроение сейчас - мінливе...

Захід сонця,це унікальне явище,яке я спостерігаю,кожний день,воно звичайне і разим з тим надзвичайне,заставляє задуматися над своїм життям......День за днем,тиждень за тижнем...думки не дають спокою,швидше неспокій,що шось я роблю не так,як потрібно,а як потрібно?питання на яке немає відповіді,тілесний дисбаланс,розум говорить одне,серце ображене мовчить ,затаїлось десь там в грудях,скука,самотність ось що воно відчуває,почуття від яких стискається,але не здається віра це єдине що в нього залишилось,його половинка десь чекає його,все що потрібно це знайти її,часто воно заплутується в пошуках,і ось ніби це те ,що потрібно йому,це твоє друге -я,повна віддача,любов,в замін на це приходить холод,відчуження,розчарування,чомусь завжди ми любим тих хто не любить нас,як наслідок розбиті серця,смуток,втрата надії,та це розум втомлюється від того,що бачить,як нехтують чужими почуттями,вбиваючи саме ніжне,беззахисне,найчарівніше,що може бути,воно як мала дитина,Яка потребує уваги,піклування,любові,щасливе те почуття"мала дитина",Яка знаходить таку турботу,це і є напевно справжнім взаємним коханням!та в ситуації яка є на даний момент зі мною,щось зовсім інакше,це важко описати,почуття,можна пережати тільки почуттями і діями,всієї краси цього дива не передаш словами на папері,чи в неті...я не знаю шо робити,зустрічаючись з дівчиною,я нічо до неї не відчуваю і це в більшості випадків,все закінчується на декількох зустрічях,коли я розумію,що заходити дальше не можна,краще це припинити,так буде краще для неї,мені всерівно,біль пройшла давно,я не можу влюбитись на стільки на скільки ,хоче серце,тому що розум не дозволяє,не тому що він думає про себе,навпаки від не знає чи витримає серце ще один удар кінжалом-холоду,може це буде останнє,що воно відчує,і більше ніколи не буде болі,а можливо воно найде довгоочікуване тепло,ласку,невже це не варто,такого важкого шляху ,болі,наполеглевості,перешкод,розчарувань,безмежна любов ,яку тримає в собі серце,все подолає,і ця вічна боротьба двох сил-серце,розум,вирує в мені,перевертаючи все на свому шляху,інколи ця сила буває настільки руйнівною,що повністю міняє може життя погляди,та не завжди в ту сторону,в яку я хочу.......

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote