Дивились так, дивилися крізь лупу,
якісь робили досліди тривалі.
І як в таку мізерну шкаралупу
вмістився геній скрипки Страдіварі?
Цо ще коли, в якому ще столітті,
а от неперевершена й донині!
Чому тепер так мало їх на світі?
У чому, власне, чудо Паганіні?

Сиділи вчені шведської столиці,
шукали ключ до тої таємниці.
Вивчали скрипку, всю, до міліметра.
Вона лежала злякана і мертва.
Аналіз, синтез, колби і реторти,
алегро, скерцо, модерато, форте,
— немає таємниць під зодіаком:
вопа покрита особливим лаком!

Хімічний склад. П'ять формул на бумазі.
Оце і вся вам скрипка Страдіварі.
І можна їх купить в універмазі,
і можна їх продати на базарі.
І можна в руки брати їх без остраху
і грати легко, як на мандоліні.
І косяками підуть тоді Ойстрахи,
ура! — серійний випуск Паганіні.

І кожен зможе наламати пальці.
Я мрію про суспільство, до б усі —
ви чули Дебюссі па балалайці? —
авжеж, общедостушшй Дебюссі.
Демократично. Звично. Зрозуміло.
Щоб як взялося, то вже зразу вміло.
Приємно. Зручно. В синтетичній тарі.
Дається в руки кожному нездарі.

Пручайся, скрипко Страдіварі!
Пручайся, скрипко Страдіварі!..