І знову я тут. Прошу любити, або хоча б поважати. Чесно кажучи, за той час поки мене тут не було, мало, що змінилося в моєму житті *сказала даша, яка ще недавно просто сцяла кип"ятком від того, як все перекособочилось* Так, це круто. Отже, перше вересня: Нещасний Кінгс Бридж dsl я кого мене зовсім не вставило, на жаль. Провела його просто чудово-то ніщо. Дякую Владу і не так давно моїй найкращій подрузі, яка зараз взагалі втратила останні точкі сопрікаснавєнія з цим життям. Я цього не розумію, звідки в неї стільки підлощів? Зізнаюся, вона не по-дитячому мене під"єбала. Як казала моя сестра: "В таких випадках головне бути ввічливою, ні за яких обставин не втрачай ввічливість". Виявляється, я втратила дуже близзззьку cобі людину, і ніякої пустоти в душі, взагалі нічого. І найжахливіше те, що я знаю, що без мене їй буде набагато гірше. я не збираюся взагалі нічого робити. Я спокійно зможу прожити візаут ши. Ладно, якщо б вона не могла розібратися в собі і їй просто необхідна була дорпомога, ладно, якби вона потірялася і не розуміла, що робить. Її просто напружую те, що я прагну спілкуватися не тільки з нею, а й з іншими. Чесно, вона взаглі повинна була б піддержати мене в цьому, не те, шоб уже там окунать в гівно, як вона робить. Дякую їй, нарешті мене хоч щось заставляє посміятися. Примітивні методи мсті ні за що Процвітають.

всьо потім допишу.