мда. все гениальное, что я здесь написала пошло на смарку... опять комп глюконул... не обидно, хоть никто не видел этого.

мне грустно. сейчас просто грустно. япредставляю, то что будет завтра, и мои глаза начинат светится от счастья. даже если ничего не получится. Завтра поеду гулять по городу. дна, не одна, значения не имеет. Я просто поеду.

Холодок по телу. У меня вообажалка хорошо работает. Понавоображаю себе всякого, а потом излучаю радость. На душе тепло становится. я совершенно не думаю о том, что это просто картинка, обманка. Мне хорошо, как под действием наркотика.

я знову вирішила почати говорити українською мовою. йомайо, я все-таки живу тут і це моя рідна мова. російська уже жопу муляє, хочу українською. І щоденник українською буду вести. Жалко. вся скромна аудиторія читачів носителі тільки російської. Доведеться розпрощатись.

Хочеться чогось бєшенного. Почну ставитися до всього пофігістично. Похуїстично. Я не йобнута, хоча хотілось би.

Мені не потрібен хлопець. Просто не потрібен. Якшо заведу *сказано як про тварину* то любити не буду. Просто не зможу знайти такого, якого не знаю *уже*. не заговорю, розрушу, можливо, своє щастя, та не заговорю. І не тому, шо слішком горда, я дала слово. Ними стараюсь не кидаться. поки виходить тільки старатись.

Мені порадили поросити пробачення.