я колись уже писала про дівчину з татуюванням із воннегута.
найсмішніше у всій цій ситуації, шо я сьогодні про це знову згадувала, розповідаючи даші, шо хотіла б - якби про таке шось ішлося, але ж біс його знає, як карти ляжуть, - татуювання з текстом 2Br02B. це назва одного не найвідомішого воннегутового оповідання ("епікак" і "велике космічне трахання" більш популярні), яке з'являється ше й у романі "доброго вам здоров'я, містере розуотер" (тобто не так. з'являється сама назва, але під нею - інший текст; знову ж, таке дублювання вказує, шо це ключова фраза не просто до одного тексту, а до цілого корпусу). і вона настільки проста й настільки прекрасна, і так гарно відбиває джерела його натхнення... ех.
сьогодні ж випадково заповзла на contrariwise - ресурс, де люди викладають фото своїх літературних татуювань. і от шо я там знайшла.

номер раз.
[показать]
(опис читати тут)
все було прекрасно й нітрохи не боляче - фраза, яку в "бійні номер п'ять" курт воннегут пише на могильному камені:
[показать]

номер два.
[показать]
(взято тут)
ще одна цитата з "бійні". такі справи - фраза, котру найчастіше повторює наратор, коли говорить про якісь страшні речі. наприклад, "So he was hoisted into the air and the floor of the car went down, dropped out from under him, and the top of the car squashed him. So it goes." змушує дивитися на життя простіше, i guess.

номер три.
[показать]
(а ця штука справді цікава)
як на мене, найконцептуальніша з усіх штук - тому шо тільки для тих, хто знає й розуміє. для інших - звичайний астериск.
[показать]