В колонках играет - Evanescence - Where Will You Go
Настроение сейчас - Прикольное

Пусть не все поймут, что я написала, но он такой класный, мне он очень нравится.


Янгол… та демон.

…Янгол – це небесне створіннячко, що живе на небесах та творить прекрасне, допомагає нам, людям! …Демон же навпаки – живе в пеклі і в нього аж лапи чухаються зробити якесь зло…

***

У Скайвіллі жив хлопець на ім’я Орландо. Мабуть, прізвисько яке йому найбільше підходить – Скромняга. Він був привітний, з гарною вдачею та характером, але чомусь Магічна Природа нагородила його таким, я б не сказала поганим, даром – скромністю, занадтою скромністю. Його голос, постава, блакитні очі та густе волосся привабило б кожну дівчину, але його окуляри та картуз, натягнутий на очі, просто, як кажуть, паскудив картину.

Орландо мріяв вступити до коледжу, але він знаходився в окружному центрі – Редфоллсі, до якого було більше 100 міль від Скайвілля.

Одного разу Орландо йшов з друзями біля фонтану, на якому було зображення демона. Цей фонтан не працював вже декілька десятків років. І раптом:
- Ой!, - скрикнув Скромняга.
- Що з тобою? – в паніці підбігли до нього друзі та захвилювалися.
- Відчепіться, - прийшовши до тями сказав Орландо. – Йдіть всі від мене! Його голос замітно погрубішав, очі розпалилися вогнем… Закрутившись на місці – він зник…

***

Мері Кейт – дівчина-вітер, розбишака. Та навіть вітер має свою красу та користь. Всі дивувалися її буйності та почуттю гумору. Вона дуже любила з когось познущатися, особливо з друзів. Її кучеряве руде волосся дуже підходило під її характер, а зелені очі – нагадували погляд кішки.

Мері Кейт була з заможної родини – тому вони відразу домовилися відіслати її в Редфоллський коледж, який був мрією кожного підлітка. Мері залишилося чекати всього декілька місяців до вступу до нового навчального закладу.

Сидячі ще в школі на уроці Мері Кейт начебто щось її підштовхувало малювати: спочатку визріло личко, потім – тулуб, намалювалися крильця, і раз, щось наче просвітило її.. Піднявши руку вона попросилася вийти, зачепивши двері з класу зникла, просто зникла, наче її і не було…

***

Орландо потрапив до коледжу, до якого так мріяв вступити. Він відчував, що з ним щось не те, його щось гризло з середини, щось не давало рухатись, думати. Він начебто знаходився в іншому просторі, за нього хтось все робив, ним керував.
- Демон, демон, демон! – намагався він сказати, але його вуста навіть і не поворухнулися… Добрий, порядний хлопчина перетворився на справжнього чортика – це ми зрозуміємо з подальшого перебігу подій.

***

Що ж сталося з Мері Кейт? Куди вона зникла? А вона якимось чином потрапила до Редфоллського коледжу. Не розуміючи, що відбувається, дівчина, кричала, але все було марно. Її тіло – це полон, з якого майже не можливо звільнитися. А полон цей був – янгольським, янгол вселився в тіло бідолашної Мері Кейт і тепер він буде робити все, щоб хоч трішки дівчина змінила своє ставлення до світу і оточуючих її людей…

З першого ж дня перебування Орландо, тобто демона, в коледжі, він вже встиг побитися, розбити вікно та полаятися з вчителями. «Як, як можна таке робити, що ти робиш, тебе ж усі зненавидять, і мене теж…» - думав про себе Орландо. А що ж йому ще думати? Хто його врятує? Хто допоможе хлопцю, який ніколи нікому не хотів зла? І тут він побачив дівчинку – це була Мері Кейт, і зрозумів із-за кого йому слід боротися, пручатися демону та не здаватися. Він відчув тепло, яким віяло від прекрасної німфи, але недовго. Демон відразу зрозумів, що це його ворог – це янгол, найдобріше створіння. Й після цих думок щосили втік…

А Мері в цей момент подумала: що це за бридкий хлопчина? І я буду вчитися з ним в одному коледжі? Це жахливо!

З такими подіями пройшов перший день, день незрозумілостей.

***

На першому уроці стався конфлікт між Орландо і Мері Кейт: вони сіли, як на зло, за один стіл. Демон не витримав впливу на нього Янгола і тому із усієї сили вдарив сусідку по обличчю. Дівчина впала із стільця і важко забилася головою. Всі з жахом подивилися в їх сторону. «Що ти зробив? Вона ж померла!» - кричав Орландо демону…

Мері Кейт забрали в лікарню, де вона пролежала декілька тижнів зі струсом мозку і потім знову здорова приїхала в коледж. Після такого повороту подій Мері, яка сиділа всередині, могла вже говорити, щоб всі її чули, але не завжди.

Зробивши письмове завдання на урок, написала твір «Чому ми дружимо» та поклала до своєї шухляди за столом. А Орландо це побачив та змінив свій твір на її. На уроці Мері Кейт викликали прочитати твір: «…Дружба – так немає ніякої дружби, всіх би повбивав…»
- Що, це не …, - а далі Мері не договорила – янгол їй не дав – я прикро вибачаюсь – тут якась помилка, я перепишу і Вам здам.
- Ну, добре, сідай, але щоб більше такого не казала, он дивись діти всі налякані – суворо сказала вчителька.



Через п’ять хвилин визвали Орландо:
- Дружба –це чудове почуття, яке подароване нам богами…»
- Прекрасно, сідай! Я б ніколи не подумала, що ти так можеш написати, просто чудово, я в захваті!
- Ні, це мій…- крикнула на весь клас Мері, але знову янгол не дозволив їй договорити. - Вибачте, але я себе сьогодні погано почуваю.
«Як можна «закривати очі» на такі речі – я б ніколи не віддала своєї праці якомусь виродку, до речі, мені здається, що з ним не все гаразд, він якийсь надприродній» - думала про себе Мері Кейт.

«Вона, як янгол, а може й є справді Янгол? І в мене вселилася істота, тільки не демон, а янгол!» - солодкі думки приходили Орландо…

***

Наступного дня Мері Кейт сиділа на даху коледжу й думала про Орландо. Він чомусь її приваблював, їй здавалося, що він не той, за кого себе видавав, але хто ж він – вона все ж таки не розуміла. В голову дівчини приходили деякі думки, але вона була невпевнена… В цю ж мить на дах вривається Орландо з дивним криком та несе в руках… кошеня, маленьке кошеня - яка б ще секунда і загинуло.. Добре, що там була Мері Кейт, якби не вона – не було б на світі маленької кішечки. Мері ні з того, ні з сього запаморочилась голова і вона накинулась на Орландо і міцно його поцілувала. Їх наче блискавкою відкинуло один від одного. Вони підвелися, заговорили і зрозуміли, що вже не одержимі вони. Вони вільні, довгі муки скінчилися!

Дівчина подивилася на хлопця, а він на неї, вони зблизилися і обнялись.

***

Отже янгол відкрив очі Мері Кейт на світ, вона стала більш жіночою, перестала робити пакості іншим і почала поважати не тільки себе. Мері стала суцільним янголом, бо знала, що робивши зло іншим – вона робила зло і собі.

А чому демон вселився в Орландо? Цього ніхто не знає. Може додати йому трішки впевненості, енергійної сили і все-таки зустріти своє кохання.

[310x530]