Исходное сообщение Duble_D_u_DarkDream

Пташки співають,річка шумить,
Навколо природа,проміння кричить.
Дерева притихли в солодкому сні
І гори високі сховались в імлі.
Радість навколо наповнила все,
Лиш не радіє одне загублене лице.
Погляд затьмарений дивиться вдаль,
Випромінює,знов таки,жаль.
Сумно чомусь на душі,
Ніби згубилась персона у тьмі...
Дивлюсь я на яснії гори,
Дерева накрили їх,як бархатні штори.
Повітрясвіже вдихаю,
Що за відчуття це? - Не знаю!
Зараз я на чужины сиджу,
Милуюсь природою і просто мовчу...
Сумую за Україною вже,
Хоч надзвичайно гарно тут усе,
Але хочу додому...
Любов до Польщі,мов впала у кому!
Вітчизно моя!
Я дочка твоя!
Хочу до тебе назад я в обійми широкі!
Тут навкруги тільки гори високі!
Нема того степу широкого
І гаю величчю високого!