В колонках играет - Желание кого то убить....
Настроение сейчас - Вспыльчивое

Стемніло уже...тільки погляд ясний
Напрямлений вдаль...
Навколо вода і місяць нічий
Випромінює жаль.
В той вечір у тому ставку
Промайнула істота,
Відома тільки тіньку.
Як важка мінорна нота
Притихло все...
Крони дерев застигли в мовчанні,
Тихий ставок замовк у чеканні,
Пташки,вимерли,мов з ставу того,
Лиш чорний кіт не лишає місця свого.
Все сидить і спостерігає,
Ніби істоту якусь чекає.
А поверхня води вже блищить,
Із дна мульного створіння кричить!
Вся нечисть,здавалося,зібралася тут,
Щоб душі померлих звільнити від мук,
А вони все стогнуть біля води!
Подихом смерті своєї навіюють жах!
Одним цілунком пекельним вони
Створюють почуття,більше чим страх.
І коли попадаєш в пута такі,
Думаєш:Що той кіт?Несе свій гніт,
Щоб далі жити,людей дурити
Поглядом своїх зелених очей...
Ті відбитки душ,загублені в просторах,
Не відають,що в трав яних коморах
Сидить їх диявол,їхній хазяїн.
Цей сатана знайшов собі прихисток
В подобі кота...
Пророцтво збулось,цілунок дементора,
Як лід холодний,як тортури жахливий,
Пронизав підсвідомість "коментора"
Їхніх думок,їхніх слідів,як біль вразливий.
І знову тиша накрила ставок.
Поверхня води знову гладенька,
З-за очерету видно зграю качок,
Пташка в небі пролетіла гарненька...
Приходить світанок,вкоро вже день.
Десь вдалині захрустів своїм осердям старий пень.
Зникла істота.нема більш кота,
Душі померлих пішли в небеса.
Не зміг сатана їх покорити
І дух витривалий пеклом зв ялити.

[700x525]