ну сьодні я і влипла... чорт. як завжди. давай? - давай!... і пішло-поїхало...
я або так, або забагото думаю. а по середині ніяк?
так от - я ж типу танцюю. і типу мені це пообаться. але є ше купа таких "типу" що заважають мені жити...
була історія - якось на день учителя ми мали виступати. в принципі поняття "я лузер, мені похуй" помагало,але...
щоб ніхто потім не питав - я терпіти не можу тої ситуації, що склалася у нас на тренуваннях, але то окрема тема розпаду команди і дружби. прикол в іншому - я, мазахістка, таке терпіла... ну вже більше не буду. це точно.
до того концерту наші готувалися в ті дні і години коли мені не виходило. а сам танець я поставила за кілька уроків до самого виступу. і це під постійну критику цієї дури білобрисої і людей, яких я називала своїми друзями довго опісля.
правда мені було всеодно. в кінці кінців на репетиції я єдина танцювала в повну силу, а на концерті людина котра заставляла мене пів години слухати ту музику шоб я "попала в біт" збилася на ньому ж і взагалі пішла в іншу сторону...
все було б класно, і я б раділа шо не найобнулася на сцені, але... туті вся суть - ідучи по коридору я почула за спиноюфразу типу "вдягнули широкі штани і думають шо вони круті". бля. після того всього шо було це було типу ножа в спину від людини, яка про це навіть не підозрівала. я навіть не знаю точно хто це був. дитсадок-дитсадком, але мене серйозно зачіпило. я позер?!

так от. сьодні (тобто вже вчора) ситуація повторилася... от мисля і дозрівала на її тему. на курсах на перерві ми пили чай) чоловік десь 7, може більше. біля кіоску. і тут хтось тяпнув шось типу - а давай побатлуємо...dam. i sad ok. чувак-репер почав шукати музику,.. я не встигла подумати. дівчина проти якої я нарвалася була якийсь час навіть була тренером. і ше вона була в стілах, а я без) у неї була перевага (just joking).блін. я була як завжди.нічого особливого. найгірше - це момент коли всі різко розійшлися... все почалося так само швидко як і почалось. і я догнало шо все-таки шось таки було. перше бажання - злиняти. друге - запитати як все прйшло.запитати не прийшлось - підійшовшидо дверей студії і всередині я багато-чого вислухала. найгірше - шось помінялося. ще не знаю що. головне щоб не пропало місце де я можу бути собою, про яке я писала раніше...
одна дівчина сказала що це була серйозна заява про себе, я не попадала в біт, і шо я трохи перестаралася.
чувак - шо йому все сподобалося, але я була трохи скута
ше один - шо йому просто сподобалося)
ще одне тіло (привіт Д) сказала що в цьому не розбираться, але це було круто.
моя суперниця пішла зразу після цього всього і її думки я не почула...
блін. знову те саме? я перестаралася - це не надто позитивний відгук...
я позер?
я не знаю як мені на це реагувати, і надіюся шо мені про це не будуть нагадувати поки я не розберусь в собі...