Літом замість того щоб поїхати з класом і ше купою народу зі школи бухати в Болгарію я була дружкою на весіллі своєї троюрідної сестри... за все життя я її бачила не більше 20 раз це точно)
В принципі було саме банальне весілля з затяжким для мене "народним шансоном" та ще й вживу... добре - не буду про погане))) то що я звідти винесла - біля години діалогу за два дні з 3тім дружбою (мну лузег 4)... чувак-чуваком... працює в фірмі з розповсюдження морозива в Івано-Фрвнківську. нічо особливого крім повного оптимізму... я на другий день ні пити ні ходити вже не могла а він не зупинявся. Якраз про цей оптимізм ми і говорили поки моя нова подруга-готесса з села Заболотова тихо сиділа в кутку і явно не розуміла до чого ми ведем)))
Так от. в кінці кінців я зрозуміла причину цього, і ще того що в нього на серці тату "я люблю життя" на китайській чи на японській... і ще смайлик на подушечці пальця на нозі=). і на моєму блокноті з написом my diary появився напис i love life///
після цього я в кожній ситуації пробувала найти позитив... і находила до вчора. можна сказати це був один з тих днів які залишають без нічого. чисто статистично зі мною ставалося щось погане протягом дня щогодини. ніби деталі, але мене це все сильно зачіпило. а то що ортодонт вже третій раз переніс зняття брекетів було останньою каплею. ну що ж... мої постійні недосипання далися взнаки. падав сніг. я витягла свій телефон і набрала номер. дякуючи великому life я вже не так залежу вд грошей у мене на рахунку. я вже навіть не пробувала себе зупинити, але всередині не могла зрозуміти що зі мною коїться... в принципі деталь... поламана деталь мого життя і все, але ззовні в мене була істерика... після деякого пояснення в трубку що зі мною робиться я запитала питання: іти мені на курси на які я вже на тай час запізнилася на 3 години чи перти додому. почувши відповідь шо мене чекоють в студії я на автопілоті почала пересуватися до маршрутки... в метро на мене ще оглядалися з досить допитливо-скорботними лицями перехожі,але це і все. не знаю як я заспокоїлася. в прнципі ще в студії я чула шо в мене очі на мокрому місці. але я вже вернулася. я знову була собою. Яся мені читала вірші вголос(=)), а хлопці пробували зірвати запальничку прямо в приміщенні... при цьому якимось чудом попали нею в мене=)
коротше кажучи - мені здається я знову найшла місце де можу бути собою,..
ma friends, thanX 4 U'all

чорт - я загрузила... вітаю того хто дочитав да кінця))) просто мій вище згаданий блокнотик був втрачений десь в моїй кімнаті... я це потім роздрукую і туди вклею))) *smile*