Багато всього веселого було.
Починаючи з 8го березня закінчуючи 28.

А з тих пір я кинула пити взагалі. Не бійтеся, не на довго)

Моя нарізка памяті губиться десь у незчислених літрах, мені важко згадати багато різних важливостей.

Хтось б"є мене по обличчю, я майже гола регочу і кудись бігу, хтось каже мені "блюй!", я як завжди звисаю з чиєїсь шиїї...
Ми з тіткою п"ємо потрохи водяру і пиво. Дядько забирає нас, я сиджу в туалеті ресторану і не знаю, що в світі робиться. Мені здається странним те, що я тількі но пила водяру, а тут приїхали на бєемвє у ресторан.
Або коли тітка дунула і сіла за кермо, але все було добре.

...

Любі друзі. Ще буде. Але, я сподіваюсь, я кину-таки пити водяру, бо вона ,падла, мене остаточно вб"є!