Мій сумний алкоголь
06-12-2007 19:56
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
Все було добре.
Вядярочка лилась у моє ненажерливе нутро.
Вона (не водяра) затикала мені рота, щоб я не...
Але раптом...раптом я опинилась на площі.
Мене хтось підтримував, але загалом я йшла.
Котра година? Що за чувак?
Пиздячила стіни и когось зі всією алко-люттю, тепер я розумію чому алкаші люблять битися. Це кльово, дах відлітає за якійсь незрозумілі обрії, а кінцівки несамовито щось собі витворяють...
Я сиджу на підлозі в туалеті. Ніхуя не розумію. Дивлюсь в одну точку і перебуваю у іншому вимирі.
Ранок був гарний, ніякого похмілля. Але мене дуже стурбувало те, що я НІХУЯ не пом"ятаю про вчорашній вечір.
Слухавка голосом подружки розповідала щось смішне про буху тьолу, але тут до мене дійшло, що це все про мене.
***
Пройшло 2 тижні.
Два тверезі, хороші тижні.
Навіть то кайф якийсь не зрозумілий не пити. Ага.
***
Новий рік?
13?
Що, все по новому?
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote