Знову хуячу водяру.

Перше вересня, гарненькі діти, квіти, усміхаються всі...
А ти дивишся, смієшся, нюхаєш табак і ненавидіш. Сильно ненавидіш.


Прийшла до дому у повному гівні.
Ці переповнені смутком очі матері. Я нічого не можу сказати у свій захист.

"так вийшло"

Я все розумію навколо, але мої рухи здають мене. "бля." Кинув усіх заради водяри, підар я.
Ненавиджу.