Три звичних слова, між тисяч слів німих.
Обовязково мені ти скажеш їх...
І буде так: два літаки на зліт,
Один - на захід, а другий - десь на схід...

Я люблю тебе, так люблю тебе, доля нас звела невипадково...
"Я люблю тебе, так люблю тебе..." - повтори ще раз мені знову...

Кінець розмови, рука іще в руці...
Три звичних слова - три крапки у кінці...
Чому все так? Де наша перша ніч?
Той хміль від слів, що шепотів мені?...

Я люблю тебе, так люблю тебе, доля нас звела невипадково...
"Я люблю тебе, так люблю тебе..." - повтори ще раз мені знову...

Три звичних слова ...