Стих одного очень хорошего чаловека

Тихої осені ніжнії звуки
І мрії забутої слід...
А в пам'яті сильні ті руки,
Що, здавалось, врятують від бід.
Ну а серце лиш біль наповняє
І душа все у вічність кричить
Що ж далі?-Вона ще не зає,
Але зараз не хоче вже жить.
І сліз уже більше немае,
Лише спогад про те, що було.
А життя так безслідно минає,
Як кадри з німого кіно...

Желательно комментарии