Настроение сейчас - уххх....
Пошановувачі аніме і азійської кіноіндустрії часто стикаються з таким важким для нашого сприйнятя явищем як іменні суфікси, себто суфікси, які додаються до імен, псевдо і т.д. Сама розгрібалась в тому не мало. Вони використовуються для того, щоб показати ставлення один до одного та інших співромовників. Отже, не весь список, але наразі шо найшла:
Звертання без суфікса - ознака близьких відносин, але без «сюсюкання». Звичайне звертання дорослих до дітей-підліткам, друзів друг до друга й т.д. Якщо ж людина взагалі не користується суфіксами, те це вже явний показник брутальності. Звертання на прізвище без суфікса - ознака фамільярних, але «відсторонених» відносин (наприклад, між школярами або студентами).
«-сан» (-san) найбільше часто використовуваний cуффикс. Його вживають у спілкуванні з незнайомими людьми або коли всі інші суфікси не підходять. Звертання по типі «прізвище+сан» - звичайне зі звертання, яке можна вподібнити російському звертанню по ім'ю та по батькові. Переводиться звичайно як «пан/пані», але набагато м'якше за змістом і ширше по вживанню. Таке звертання, наприклад, використовується школярами й студентами: юнаками стосовно дівчин і дівчинами між собою. Може застосовуватися також у сполученні з ім'ям («ім'я+сан»), при звертанню до жінки, з якої мовця зв'язують близькі відносини. Тоді переклад «пані» стає нонсенсом. «-сан» використовується також стосовно старших, у тому числі до старших родичів (братам, сестрам, батькам). Кансайский[1] аналог «-сан» вимовляється як «-хан» (-han).
Суфікс «-кун» (-kun) застосовується в мовленні з молодим чоловіком, що молодший за віком, із чоловіком середнього років, якщо він старий знайомий або однокашник. Указує, скоріше, на деяку «офіційність», проте, близьких відносин. Скажемо, між партнерами або приятелями, а також у середовищі школярів і студентів: дівчини до юнака або юнаками між собою. Може використовуватися стосовно молодшим або нижчим у соціальному змісті, коли на цій обставині не потрібно загострювати увагу. Також «-кун» можна застосувати у звертанні до молодої жінки, якщо вона служить у фірмі під начальством мовця. Дитячий варіант «-кун» - «-пін» (-pyon).
«-тян» (-chan) звичайно використовується в бесіді з молодшим або нижчим у соціальному становищі, з яким складаються близькі відносини. У використанні цього суфікса відчувається елемент «сюсюкання». Звичайно використовується при звертанні дорослих до дітей (частіше дівчинкам), хлопців до коханих дівчин, подружок або маленьких дітей друг до друга, а також у ролі ласкательного суфікса при звертанні до мами, дідусеві й ін. Уживання цього суфікса стосовно не дуже близьких людей, рівному мовцеві по положенню, - неввічливо. Скажемо, якщо хлопець так звертається до однолітки, з якої не «крутить роман», те він проявляє некоректність. Дівчина, що звертається так до хлопця-ровестнику, з яким не «крутить роман» - по суті, грубіянить. Дитячий варіант «-тян» звучить як «-тти» (-cchi) (порівн. «Тамаготти»).
«-ян» (-yan) - кансайский аналог «-тян» і «-кун».
«-кохай» (-kouhai) і «-сэмпай» (-senpai) - звертання до молодшого й до старшого відповідно. Особливо часто використовується в спілкуванні школярами.
«-доно» (-dono) - рідкий суфікс. Поважне звертання до рівного або вищому, але незначно відрізняється по положенню. У цей час уважається застарілої й практично не зустрічається в спілкуванні. У стародавності активно використовувався при звертанні самураїв друг до друга.
«-уэ» (-ue) - «Старший» - також рідкий і застарілий поважний суфікс, що використовується стосовно старших членів сім'ї. Не використовується з іменами - тільки з позначеннями положення в сім'ї («батько», «мати», «брат»). Найвищий же ступінь поваги виражає суфікс «-сама» (-sama). Це звертання до богів, до духовних авторитетів, дівчини до улюбленого, слуг до високошляхетних хазяїв, і т.д. Його дослівний переклад означає «шановний, дорогий, високоповажний».
«-си» (-shi) - «Пан» і «-фудзин» (-fujin) - «Пані», використовується винятково в офіційних документах після прізвища.
«-сэнсэй» (-sensei) - «Вчитель» - звертання, прийняте в науковому світі, стосовно людей мистецтва, лікарям і вчителям. Так, наприклад, викладачі вузів і шкіл при учнях звертаються друг до друга, використовуючи прізвище із суфіксом «-сэнсэй» (але під час відсутності учнів це може бути й більше загальне «-сан»). Учні й різні відвідувачі, звертаючись до викладача, ученому, письменникові, юристові, лікареві, можуть обмежитися тільки словом «сэнсэй».
«-сэнсю» (-senshu) - «Спортсмен». Використовується стосовно відомих спортсменів. При звертанні до відомих сумоистам використовується «-дзэки» (-zeki) - «Борець сумо».
«-дзин» (-jin) - «один з» (« Сая-Дзин» - «один із Сая»).
«-таті» (-tachi) - «і друзі» (« Гоку-Таті» - «Гоку і його друзі»).
«-гуми» (-gumi) - «команда, група, тусовка» (приклад з історії - відомий загін Синсэнгуми).
Вищий рівень
До імператора звертаються «хэйка» - «Ваша величність», до членів імператорського прізвища «дэнка» - «Ваша високість» (не додаючи при цьому ні ім'я, ні, звичайно, суфікса «-сан», що, навпаки, принижував би це звертання).
Далі треба звертання «какка» - «Ваше превосходительство». Так можна звернутися до міністра або іншій високопоставленій особі такого ж рангу. Однак до міністра можна звернутися й просто словом «дайдзин» - «міністр», додавши до цього назва відомства: « момбу-дайдзин» - «пан міністр освіти», « гайму-дайдзин» - «пан міністр закордонних справ» і т.д.
Небагато історії
Наприкінці імен дівчин зі шляхетних сімей додавався суфікс «-химэ» (-hime). Його часто перекладають як «принцеса», але насправді він використовувався стосовно всіх знатних панянок.
Для імен дружин самураїв використовувався суфікс «-годзэн». Часто їх називали просто на прізвище й звання чоловіка. Особисті імена замужніх жінок практично використовувалися тільки їхніми близькими родичами.
Для імен ченців і черниць зі шляхетних станів використовувався суфікс «-ин».
[1]Два найважливіших діалекти в японській мові - канто-бэн і кансай-бэн. Зараз основним уважається токійський ( канто-бэн), тому якщо в аниме або манге хочуть виділити якого-небудь персонажа, то наділяють його говором Кіото ( кансай-бэн). Розходження між двома діалектами - тема численних жартів і суперечок.
Особисті займенники
Крім іменних суфіксів, у Японії також використовується безліч різних способів звертання друг до друга й називания себе за допомогою особистих займенників. Вибір займенника визначається вже згаданими вище соціальними законами. Далі треба список деяких із цих займенників.
Група зі значенням "Я"
Ватаси (Watashi) - Увічливий варіант. Рекомендується для використання іноземцями. Звичайно використовується чоловіками. Нечасто використовується в розмовному мовленні, оскільки несе відтінок "високого стилю".
Атаси (Atashi) - Увічливий варіант. Рекомендується для використання іноземцями. Звичайно використовується жінками. Або геями. ^_^ Не використовується при спілкуванні з високопоставленими особистостями.
Ватакуси (Watakushi) - Дуже ввічливий жіночий варіант.
Васі (Washi) - Застарілий увічливий варіант. Не залежить від підлоги.
Вай (Wai) - Кансайский аналог "васі".
Боку (Boku) - Фамільярний молодіжний чоловічий варіант. Жінками використовується рідко, у цьому випадку підкреслюється "нежіночність". Використовується в поезії.
Орэ (Ore) - Не дуже ввічливий варіант. Чисто чоловічий. Типу, крутий. ^_^
Орэ-Сама (Ore-sama) - "Великий Я". Рідка форма, крайная ступінь хвастощів.
Дайко або найко (Daikou/Naikou) - Аналог " орэ-сама", але трохи менш хвалькуватий.
Сэсся (Sessha) - Дуже ввічлива форма. Звичайно використовувалася самураями при звертанні до своїм панам.
Хисе (Hishou) - "Незначний". Дуже ввічлива форма, нині практично не використовується.
Гусэй (Gusei) - Аналог "хисе", але трохи менш зневажливий.
Ойра (Oira) - Увічлива форма. Звичайно використовується ченцями.
Тин (Chin) - Спеціальна форма, що має право використовувати тільки імператор.
Варэ (Ware) - Увічлива (формальна) форма, переводиться як "[я/ты/він] сам". Використовується, коли потрібно особливо виразити важливість "я". Скажемо, у заклинаннях ("Я заклинаю"). У сучасному японському в значенні "я" використовується рідко. Частіше використовується для утворення поворотної форми, наприклад, - "забувши про себе" - "варэ у васурэтэ".
[Ім'я або положення мовця] - Використовується дітьми або при спілкуванні з ними, звичайно в сім'ї. Скажемо, дівчинка по ім'ю Ацуко може сказати "Ацуко хоче пити". Або її старший брат, звертаючись до неї, може сказати "Брат принесе тобі сік". У цьому є елемент "сюсюкання", але таке звертання цілком припустиме.
Група cо значенням "Ми"
Ватаси-Таті (Watashi-tachi) - Увічливий варіант.
Варэ-Варэ (Ware-ware) - Дуже ввічливий, формальний варіант.
Бокура (Bokura) - Нечемний варіант.
Тохо (Touhou) - Звичайний варіант.
Група cо значенням "Ти/Ви":
Аната (Anata) - Загальний увічливий варіант. Також звичайне звертання дружини до чоловіка ("дорогою").
Анта (Anta) - Менш увічливий варіант. Звичайно використовується молоддю. Легкий відтінок неповаги.
Отаку (Otaku) - Буквально переводиться як "Ваш будинок". Дуже ввічлива й рідка форма. Через гультяйське використання японськими неформалами по відношенню один одному закріпилося друге значення - "фэн, псих".
Кими (Kimi) - Увічливий варіант, часто між друзями. Використовується в поезії.
Кидзе (Kijou) - "Пані". Дуже ввічлива форма звертання до дами.
Онуси (Onushi) - "Незначний". Застаріла форма ввічливого мовлення.
Омаэ (Omae) - Фамільярний (при звертанні до недруга - образливий) варіант. Звичайно використовується чоловіками стосовно соціально молодшого (батько до дочки, скажемо).
Тэмаэ/Тэмээ (Temae/Temee) - Образливий чоловічий варіант. Звичайно стосовно ворога. Щось начебто "виродок" або "сволота".
Онорэ (Onore) - Образливий варіант.
Кисама (Kisama) - Дуже образливий варіант. Переводиться c крапками. ^_^ Як не дивно, буквально переводиться як "шляхетний пан".
Матеріали взято з www.territory.h17.ru і anime.dvdspecial.ru
