....Я був вражений наскільки вона мудро та правильно викладала свої думки та міркування. Причому мені це дійсно імпонувало, оскільки більшість поглядів на життя співпадали з моїми. Однак у мене життя сіре та буденне, на відміну від її розповідей. З кожними її розповідями я більше та більше кайфував від неї. Її самостійністю, волею, твердою життєвою позицією, оптимізмом, любов’ю до людей, та її мовою і інтонацією. Здавалось у ній поєднувались усі позитивні людські риси. У її розповідях я постійно знаходив те, чого у мене не вистачає, те чого у мене не було. Її відповіді на мої запитання були невловимі. Вона ніколи не відповідала буквально, а «вимагала» обдумувати сказане.
Аня красива. Її внутрішня та зовнішня краса притягує немов магніт. Важко було відірвати погляд від загадкової усмішки та глибоких як море очей....

....Одне я запам’ятав добре. Якщо чогось дуже захотіти, та точно знати чого хочеш, то воно неодмінно прийде. Але часом так важно збагнути чого хочеш у цьому житті, як і важко знайти шлях до змін….

....Дорога моя (це нічого, що я Вас так називаю?) - спасибі Вам величезне, за Світло, яке несуть Ваші дописи, за те Світло, яке відчувається у Вашій душі... Не дарма Вас називають Світлячком, як і мою героїню.
Удачі Вам, кохання - справжнього, щастя безмежного, і - благослови Вас Боже....

....Подумала зараз, що життя моє напрочуд багате на зустрічі з янголами.
Щойно телефонувала Усмішка. Моя прекрасна львівська подруга, зі сріблястим сміхом та сонячною посмішкою.
Дівчина, яка подарувала мені дивовижний вечір у Львові, перед самим моїм від’їздом. Вона влаштувала в себе на квартирі одне з тих імпровізованих свят, які ніколи не повторюються. Скликала друзів – хлопців та дівчат, побачивши яких, я одразу відчула себе спокійно та затишно. Ніякого остраху, ніяких зайвих думок – просто ти сідаєш у коло на підлозі, слухаєш вірші і пісні під гітару, їси цукерки. Один з тих моментів, коли щастя – це не миттєва судомна ейфорія, а рівний, приємний, затишний спокій, який триває навіть після того, як ти виходиш з маршрутки на холодній вулиці....

....Розумна наполеглива дівчинка, яка знає чого хоче і вміє добиватися мети.:)....

....ти найтаємничіша з усіх людей, яких я зараз можу пригадати...

....У тебе дивовижна здатність ділитись із людьми своїм світлом, сприймати речі легко і просто, дружити із хлопцями, писати гарну поезію... А ще - ти зліпила мене. Дякую...

...Що б ти змінила в мені? – 1) себе в твоїх очах (кажуть: люблю тебе тому, що я люблю себе такою, якою я є поруч з тобою, це наче Маркес так мудро сказанув; так ось: а я люблю тебе тому, що ти спонукаєш мене бути кращою, ніж я є, ти наче моя рушійна сила); 2) твою відданість усім і вся – на всіх тебе не вистарчить.

...світ – не такий вже й поганий, якщо в ньому живуть такі світлячки, як ти....