• Авторизация


P.S. Він помер... 02-10-2008 10:53 к комментариям - к полной версии - понравилось!


[465x699]
Його смерть спонукала замислитись, замислитись глибоко і провідчути дивні речі. З однієї сторони, я зрозуміла, що нагромаджуючи побутові проблемки, дрібязкові моменти, ми забуваємо про основне - це життя. Ми переймаємось нікчемними справами, насправді вагою з гусячу пір"їну, а часом - пір"їнку колібрі.
З іншої сторони - що таке життя??? Сьогодні помітила за собою, що всю догору в маршрутці насолоджувалась. Я відчувала, що мені тепло, мене не дратував корок, я побачила 7 абсолютно жовтих дерев, і одне - урочисто кольорове. Я побачила, як емоційно працюють регулювальники на перехресті, їх обличчя найяскравіші!!! Мабуть, відпочинку вкінці дня потребують, як і після фізично важкої праці.
Дивно почався день.....
Як і закінчився вчорашній.......
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (3):
shelter 02-10-2008-12:31 удалить
шкода, що це ми помічаємо лише після чогось такого, що можевибити нас із колії. та й взагалі речі набувають сенсу у нашому житті лише після їх остаточної втрати.....
idonotcare 02-10-2008-23:39 удалить
смерть підходить до нас не вночі в темній кімнаті, а через близьких людей. і коли вона наближається на один крок - на одну зниклу частинку нашого життя - ми починаємо повніше відчувати життя.
а коли підходить зовсім близько і забирає когось надто дорогого, ми можемо самі попрямувати їй назустріч.
=(
Такі миті надають багато думок і розуміння.


Комментарии (3): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник P.S. Він помер... | Незбагненна - Часопис Світлячка | Лента друзей Незбагненна / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»