Нарешті я жива! Жива на стільки, що готова летіти назустріч новому, енергія б"є фонтаном. Потопаю в ароматах, розчиняюсь у прохолодних ранках, запиваю оксамитовими вечорами...Я люблю це сіре небо, люблю вересневі дощі, люблю, люблю, люблю....
Памятаєте, як в неперевершеної Ліни:

Без коньяку й шампана і вже без вороття,
Я п"яна, п"яна, п"яна на все своє життя......

А ще я вже другий день собі подобаюсь:)