Він сказав: у тебе якийсь сьогодні проблемно-сімейно оглядовий настрій. Капець!
Аналізатор у мене вже вкотре вмикнувся - зараза! Я просто хвора цим здоровим глуздом...


сьогодні так хочеться якоїсь стабільності і спокою...

якогось кубельця свого, куди захочеться повертатись...

і кота рудого, щоб хоч він чекав....

з великими зеленими очима...

з пухнастим хвостом.....

ця кімната гуртожитська, от ніби все для мене, і обжилась ніби, і атмосферу сама створила, і дівки не капають на мізки, а нема чогось...
таке враження, що в гостях, хоч на полиці мої книги, і вишивка моя на стіні і цитатами обклеїна стіна...

відчуття дому таки роблять люди...

так мені важко, так хочеться плакати...
а плачу всуху, всередину...