Вірш...(або прокидаюсь...)
12-10-2007 15:56
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
День завмирає, у небо ховаючи душу…
Думку твою не зірвати з усміхнених уст,
І не стрясти, як плоди із високої груші,
І не відтяти, - сказав би старенький Прокруст…
Не відламати, як крекер – посиплються крихти,
І не надпити…Допоки не глянеш у вічі…
Думка твоя не про мене…Я бачу, не встиг ти
Чесну байдужість сховати у зоряну вічність…
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote
День завмирає, у небо ховаючи душу…
Думку твою не зірвати з усміхнених уст,
І не стрясти, як плоди із високої груші,
І не відтяти, - сказав би старенький Прокруст…
Не відламати, як крекер – посиплються крихти,
І не надпити…Допоки не глянеш у вічі…
Думка твоя не про мене…Я бачу, не встиг ти
Чесну байдужість сховати у зоряну вічність…
Комментарии (6):
Іноді мені здається, що насправді все заради віршів...
Незбагненна
13-10-2007-13:13
удалить
santolina, щось в тому є... але деколи заради прози....;)
Незбагненна,о так, це точно;)
Ну але я мала на увазі взагалі...
Ну але я мала на увазі взагалі...
Інколи навіть не знати, як писати схвальні коментарі - писати ти СУПЕР-СУПЕР - банально, а робити якісь філологічні навороти з посиланнями на науку я не вмію, та й тхе цинізмом від таких рецензій - які можуть бути ямби і хореї, коли тут почуття?! Тому було б непогано, якби можна було залишати пусті коментарі - я відмітився, мені подобається. Без слів...
Комментарии (6):
вверх^
Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.
Дневник Вірш...(або прокидаюсь...) | Незбагненна - Часопис Світлячка |
Лента друзей Незбагненна
/ Полная версия
Добавить в друзья
Страницы:
раньше»